Партизанська майданівська

[ustym_ladenko]

У Києві біля ринку стояли повстанці,
Посходились помолитись на Майдані вранці.
Приїхали до столиці сиві партизани -
Як сьогодні їх зустрінуть дорогі кияни?
Чи їх люде привітають, чи, як той Омелько,
Голови в пісок засунуть по самую пельку?
Ось Хрещатиком прямують та й собі міркують:
- Дочекалися, братове, вже наші панують!
Хоч унсовці - міцні хлопці поруч крокували,
Більшовицького нападу ся не сподівали.
То не відьми Лису гору обліпили густо -
Комуняки на Майдані, щоб їм було пусто!
Налетіли чорні круки та ще й беркутята
Поганьбити українцям партизанське свято.
Мов чорти поназбігались червоні повії,
Фарбою на всіх плюються та шиплять як змії!..
На Майдані бенкетують московські облуди,
Аж здається, що лаптями смердить звідусюди!
Верещить у репродуктор баба наряджена,
Зойкнув тихо старий сотник: - Відьма то скажена!
Не злякалися унсовці, зімкнулись стіною,
Та зібралися боротись з тою сараною,
А міліція "народна" Майдан обступила,
На ворожу підлу зграю хлопців не пустила.
За плечима беркутівців зграя ся сховала,
Було ясно, кому влада більше співчувала...
Почесали потилиці старі ветерани:
- Рано, браття, ми гадали що Вкраїна з нами!
Ще багато вороженьків і зліва, і справа!
Бач, для них, як кістка в горлі, стара наша справа.
Президенте-президенте, ти ж на людях клявся!
Видно, тих катів червоних сам перелякався…
Йдемо, хлопці, знов в Карпати, у старенькі схрони.
Треба далі воювати - маємо патрони.
Візьмемо старі рушниці та ще й кулемети,
Бо злодюг не налякають мирнії намети.
Комуняків на гілляки, зрадників на палі -
Будем знову панувати у своєму краї!

SGK © 2005